По дорозі ішов Пес,
Він побачив Кошеня.
Наїжачилось усе,
І давай на втікача.
-Ти куди, гукає Пес?
Не бійся, не зобижу.
Запитаю лиш тебе,
Я хитрих не навижу.
Ти мабуть заблукало?
Чому одне без мами?
-Я м'ячиком загралось,
Й зустрілося із Вами.
Не знаю, що робити,
Самому мені страшно.
Мене стане сварити,
Не повернуся вчасно.
-Сідай мені на спину,
Йдемо шукати маму.
Поніс малу дитину,
І розважав казками.
Розповідав пригоди,
І веселі, і смішні.
Дрімало при нагоді,
Зорі сіяли ясні.
Знайшли вже пізно маму,
Заливалася слізьми.
Із сумом, із плачами,
Раді потім всі були.
Забрала мама-Киця,
Неслухняне Кошеня.
-Тепер буду дивиться,
Цей уклін, шановний Вам.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899295
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.12.2020
автор: Валентина Ярошенко