Любов – це дивне почуття,
Палає, як вогонь у печі,
Нутро солодить, мов кутя,
Яку готують у Святвечір.
Це стоголосий водограй,
Проміння сонячного дотик,
Заквітчаний весняний гай
І «Щедрика» чотири ноти. '
Небесних сфер м'яка рука,
Помітний слід у біосфері.
Чи в миші рік, чи в рік бика
Їй відчиняймо в душу двері.
27.12.18
А, може, так?
Любов – це дивне почуття,
Тріскоче, наче дрова в печі.
Це серед страв пісних кутя,
Яку готують у Святвечір.
Дзвінкоголосий водограй,
Усесвіту самого дотик,
Поміж снігів – квітковий гай
І «Щедрика» чотири ноти.
Це крила, що дарують лет,
Це спалахи у біосфері.
Жар сонця і парад планет,
Це річки вигули між прерій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899461
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.12.2020
автор: Крилата (Любов Пікас)