Як тихо будеш плакати - утішу тебе я.
Хоч, гарно усміхаєшся, та знаю - ти сумна.
Маб́́у́ть, тобі не солодко, у серці пустота.
Та ліків я не маю. Оце уже біда.
Як сонце зранку встане - бадьоро потягнись.
Скажи собі: "Ти сильна!", та знову усміхнись.
Хоч болю я не чую, та знаю як тобі.
Ти наче скло розбита, і плачеш у вікні.
На хмари білі дивишся, і мрієш там собі,
Самотня моя квіточка - являєшся у сні.
31.07.2020.
с.Коростів Сколівський р-н
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899526
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.12.2020
автор: Дзюанна