Дрімають очі. Сонце котиться за обрій
Без снігу зорані поля
На небі Місяць серед ночі
Про щось своє з зірками розмовля.
Легкий морозець закував калюжі
Брешуть собаки в тьмянім світлі ліхтарів
Блимає вікнами село і спокій
Приносять сни яких ти так хотів.
А снігу все нема. Зима напевно заблукала
В карпатських горах чи на північній стороні
Вона собі шляхетний шлях обрала
Десь по столицях запалює вогні.
Та ми від цього довго не сумуєм
Столи накриті…чого там і нема…
Уже стрічаєм Новий рік! Уже святкуєм!
І якщо чарочка налита п’ємо її до дна!
28.12.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899544
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.12.2020
автор: wanatol