Ск.жені... досить бла.нювати,
Воздасться... істина стара.
Пора вже чоботи шукати,
В «небесний» в.плодки пора.
Украли землю... обібрали,
Обдерли липку сироту.
У Діви тіло покромсали,
І згвалтували молоду.
Та самі в сохір нахромились,
В жадобі хапнули живець.
Баблом па.хаті подавились,
Й у нас закінчився терпець.
Біля корита наче св.ні,
Чу.бань запліднена на сказ.
Гнилі підклади зозулині,
Прооперуєм метастаз.
Хр.ки спотворені землею,
В коронавірусні жнива.
В жадобі згорне вам трахею,
Земелька матінка жива.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899580
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.12.2020
автор: Волиняка