Плебеї тьми слизька коронували,
Зє.єно.опі, жулі... байст.юки.
В зв.рину ш.йку ш.бло об.днали,
«Св.ті» зєднались, с.ки й па.юки.
Лукава т.чка відступи ладнає,
Переполох у стані ворогів.
Зл.чинця в мери висунула зг.ая,
Щоби подовжить владу зл.діїв.
Клейноти в з.йди, віжки і корона,
В Горбах сидять ю.еї... ша.раї.
Ця тв.нь сама не згине, не потоне,
На тілі, як присоски лишаї.
Втомили дух молитвами чужинця,
Пора зібратись... сонних розбудіть.
Щоби свого обрати УКРАЇНЦЯ,
Від крісла браття д.пу підніміть.
Себе не маєм права зневажати,
Невже вам страх коліна заломив.
Допоки будем в ст.йлі помирати,
Творець серпи іржаві окр.пив.
Його ж допоки будемо гнівити,
Не поважають в Господа слабих.
І славу й гідність мусим воскресити,
Щоби позбутись ка.нів чужих.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899581
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.12.2020
автор: Волиняка