ДАЙ, БОЖЕ…

Наше    життя…  воно,  як  пісня,
веселі  тут  й  журливі  ноти.
Є  в  ньому  сльози  і  усмішка,
воно  щодня  дає  уроки.

Не  завжди  солодко…  частіше
у  перемішку  з  гіркотою.
Хоч  сходить  сонце,  як  і  завжди,
в  нашім  лісочку,  за  горою.

Воно  для  того,  щоб  раділи
ми  соловейкові  в  садочку.
Щоб  підкорить  нові  вершини
вдалося  красеню-синочку.

Воно  для  того,  щоб    гойдались
на  хвилях    кораблі  у  морі.
Щоб  рахували  у  гайочку
закохані  яскраві  зорі.

В  садах  плоди  щоб  наливались,
хилилось  в  полечку  колосся.
І  до  батьків  щоб  приїжджали,
і  весело  щоб  всім  жилося.

Хай  Новий  рік  нам  подарує
своїх  багатств  таких  багато.
Щоб  цвів  бузок  у  днях  веселих
і  пахла  м’ята  біля  хати.

Дай,  Боже,  щедрої  нам  днини,
щоб  мир  прийшов  на  землю  рідну.
Щоб  втішилась  наша  родина,
годиноньку  зішли  нам  світлу.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899612
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.12.2020
автор: Надія Башинська