Груднева ніч лила дощем холодним.
Ні зір, ні місяця на небі не було.
Став одяг віт дерев доволі модним,
Стежки, дороги, тротуар – прозоре скло.
Вдягла природа бренди кришталеві:
Прозорість, блиск, хрусткий морозу й вітру шик.
Пісні співають голоси сталеві…
Від них трави сп’янілий шелест десь принишк.
Птахів не чути. Вітер ошаліло
Спустив на місто крижану похмуру рань.
В природі почуваюсь я безсило –
Прийму покірно льодову зимову дань.
29.12.2020 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899675
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.12.2020
автор: Ніна Трало