Зима, напевно, загубилась...
Не було шляху, ліхтарів...
Не замела, не засніжила,
А заблукала серед снів...
Зима, напевно, закохалась...
Повірила, що диво є...
І так невчасно, так невдало
Зустріла щастя не своє...
Вже їй суворою не бути...
Не лютувати уночі,
Бо від солодкої отрути
Заснула міцно на плечі...
І від кохання вже не люта,
Не безтурботна, не Зима...
Снігова стежечка забута...
І казки сніжної нема....
Та їй під силу схаменутись!
Душею, скутою в сніги,
Морозом нуртувати лютим
І все скувати навкруги!!!
#oksana_karpyuk
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899676
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.12.2020
автор: Карпюк Оксана