Нехай швидкіше старий рік втікає з обріїв земних
Та покидає людські простори, поля і луки, ліси й гаї...
Щоб ми вийшли із в'язниці своїх улюблених хатин,
Щоб дихали на повні груди й не боялися вірусних роїв!
Іди ти на хрін Covidnа пандемія , йди в пекло, там згори!
Своїх сестер, братів, усю рідню з собою, ти також забери!
О, Боже! Ти нас прости, людей безсовісних і тупих...
Захисти і спаси від смертельних сил і тяжких мук, життя вдихни!
Дай нам здоров'я й духу, щоб збороти ,,чуму" цю злобну,
Яка людські душі забирає дуже дієво та проворно,
Ми знаємо, що винні, що помилок ми наробили ,
Але дай надію, щоб ми в еру Водолія гідно вступили!
Врятуй Земну планету від пекла, життя їй збережи!
,,Прийшов час розставити приорітети?"- нам, нерозумним скажи,
,, Відділити зерна від плевел", щоб в чистоті ми зросли?
Господи! Будь ласка, дай нам любові та світла й ще раз нас, прости!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899807
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.12.2020
автор: Макієвська Наталія Є.