Просили ми, хто що хотів. Пробіг рік… щось збулося.
То ж дякуймо йому за це, зробив він що змоглося.
Цвіли сади, ліси, гаї… в полях дозріло жито. Комусь тут
весело було, частіше – скрутно жити.
Збігає рік… ще мить йому із нами буть зосталось. Всміх-
нувся гірко він чомусь. Кому вже що дісталось.
Всі бачили, старався він і здійснював бажання. Не все вдало-
ся, бо важкі були випробування. Новому року передасть він
все, що не збулося. В Нового більше сили є, в житті так пове-
лося.
Знову веселі прийдуть дні, мир світлий завітає, а з ним
край рідний розцвіте, усмішками засяє.
Роки, як люди, кожен з них свою тут має долю. Нелегко час-
то їм в житті, хоч і здається грою. Від того, що несем в ду-
ші всі ми на кожнім кроці, залежить, які будуть дні для нас
в Новому році.
Чекаєм тебе, Новий рік! Ти сильним будеш. Знаєм.
Бажання найсвітліші ми сьогодні загадаєм!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899853
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.12.2020
автор: Надія Башинська