Знову Новий Рік стрічають
всі люди.
Всюди в небі бахкають, злітають
салюти.
Веселяться і радіють, стрибають,
як діти.
Скільки грошей викидають
на вітер.
А могли б вони не тратить
ті гроші
на забави, а на справи направить
хороші.
От, приміром, було б можна
й корисно
гроші дати незаможним
навмисно,
у яких не вистачає пенсії
на треби
й надіються на допомогу месії
й на небо.
Чи краще було б купити для діток
на свято
в дитбудинок подарунків й іграшок
багато,
щоб вони відчули радість
й турботу,
а в людей з’явилась гордість
за таку роботу.
Чи, наприклад, для наших бійців
в окопах
за ті гроші придбали б приціл
з телескопом,
щоб вони могли стріляти по ворогу
точно
й наблизити перемогу
остаточно.
А якщо вони так схочуть
стріляти,
нехай їдуть на фронт й беруть
автомати,
там побачать під обстрілом заграви
й канонади,
чи будуть тоді пускати салюти забави
заради?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899912
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.01.2021
автор: Павло Коваленко