Україна ввійшла в Новоріччя,
Історичний здолавши поріг,
Не один її воїн згорів
Й відчинив собі двері у вічність.
Мати ж свічкою вдома згоряє,
Дістає з денця серця слова:
«Чом невісточка наша вдова?
За що, Боже Великий, караєш?
В світі більшого горя немає,
Як ховать своїх рідних дітей.
Рік Новий без синочка іде,» –
Бідна мати у ніч промовляє.
Затряслись її згорблені плечі,
Небеса сколихнув її крик:
«Україну уже не скорить!»
Сам Господь не посмів їй перечить.
27.12.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899951
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.01.2021
автор: Ганна Верес