Ще рік минув. Ось був - і вже нема.
Біжать вітри узуті і невзуті,
Містами скупо стелиться зима,
Лиш інколи доходячи до суті.
Немає ні новин, ані чуток,
Екран завис. Чи, може, то відпустка?
Працює часу вправний оверлок,
Міжчасся перетворюючи в пустку.
Підхмарний день на вечір пересів,
І темрява потроху вкрала небо.
Піти туди, де не потрібно слів,
Де краплю світла бережуть для тебе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900026
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.01.2021
автор: Стяг