ХАЙ НЕ ЗМОВКАЮТЬ СОЛОВ’Ї

Сміються-піють  солов'ї,  
Цвіте  схвильована  калина,  
Радіють  в  небі  журавлі,
Сміються  квіти  у  долині.  

В  росі  красуються  жита,  
Що  морем  розлились  навколо,  
До  неба  пісня  ген  зліта,  
Малює  сонце  власне  коло.  

Моє  то  долі    джерело,  
Мого  життя,  мого  натхнення,  
Де    рідні  місто  і  село
Хвилюють  душу  мою  й  вени.

З  цим  кожен  день  буду  стрічать,
Як  казку  дивну,  особливу,
Й  не  стомиться  світить  свіча
Поки  топчу    життєве  мливо.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900073
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.01.2021
автор: Ганна Верес