Іще одну сторінку перегорнуто...
Там літер - днів написано моїх!
Я йду вперед! Відкрито не інкогніто.
І хоч тернистий шлях ляга до ніг
Я знову йтиму! Часто проти течії.
Хай краще так! Та чесно хоч з собою.
Колись мій час зупиниться приречено,
І я не відчуватиму більш болю.
Та поки йду! Сторінку перегорнуто!
Душевні знову зализавши рани.
Відкрита світу йду я - не інкогніто!
І зупинятись ще занадто рано.
Бо скільки мною справ ще недороблено.
І вірш останній свій не почала.
Хоч жорнами життя не раз подроблено
Змогла розправить знову два крила.
Я йду вперед! Хоч часто проти течії!
А за спиною знов горять мости.
І може час зупиниться приречено,
Колись. Не зараз. Нині мушу йти!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900074
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.01.2021
автор: Наталка Долинська