Коляд, коляд, коляда,-
Я живу давно одна.
Є собака в мене й кіт,
То для чого мені дід?!.
Коляд, коляд, коляда!
Жить одній - це не біда.
Можна спати дуже довго,
Й не залежать ні від кого.
Коляд, коляд, коляда!
Хоч я вже й немолода,
Та обходжуся й без діда,
Як живу ніхто не віда.
Коляд, коляд, коляда!
Я в цім світі не одна:
Є онуки в мене й діти,
Друзі вірні і сусіди.
Коляд, коляд, коляда!
Час збіга ніби вода,
Вчора була молода,
А сьогодні геть не та!
Коляд, коляд, коляда!
В вікно сонце загляда.
За вікном мороз і сніг,
І дзвенить дитячий сміх.
Коляд, коляд, коляда!
Кіт сніданок доїда,
Доки він його доїв,
В мене вірш оцей дозрів.
Коляд, коляд, коляда!
Кіт на мене погляда,
Шерсть наїжилась густа,
Бо тарілка вже пуста.
Коляд, коляд, коляда!
Беру на руки я кота,
Мій пухнастий, вірний звір,
Я іду із ним надвір!
Коляд, коляд, коляда!
І зима нам не біда.
Пада сніг на мій поріг,
Викликає в мене сміх!..
Коляд, коляд, коляда!
Кіт вже з снігу вигляда.
А де сніг, то там і сміх,
Та ж сміятися й не гріх!
Коляд, коляд, коляда!
Сміх здоров"я добавля.
Смійтесь, люди, на здоров"я,
Живіть з сміхом і Любов"ю!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900084
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.01.2021
автор: геометрія