Любов, де панує – весна не минає



Кружляє  пожовкла  листва,  наче  крила,
Нагадує  людям  про  плинність  життя.
Лиш  щастя  бажаю  безмежного,  мила,
Хай  добрим  і  радісним  буде  буття.

Прикрашена  осені  барвами  стежка,
Я  хочу  по  ній,  щоб  ми  довго  ще  йшли,
Хай  шлях,  мов  рушник  прикрашає  мережка,
І  щоб  ми  любов  крізь  роки  пронесли.

Хай  осінь  мине  і  зима  завітає,
Дощі  хай  проллються  і  сніг  прилетить.
Та  в  наших  серцях  соловейко  співає
Бо  душу  весна  не  лишає  й  на  мить.

Любов,  де  панує  –  весна  не  минає.
Любов,  де  бурлить  –  там  мов  повінь  ріки!
Тебе,  моя  мила,  з  днем  світлим  вітаю.
Дай,  Боже,  летіть  нам  й  летіть  крізь  віки!

02.01.2021

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900119
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.01.2021
автор: Валерій