Гаптує дивна осені рука
То килими у росяних коралях,
То тче тумани сірі з молока,
Вдягаючи ліси у пекторалі.
Душі торкнеться журавлине «кру»
І згірклий слід залишиться печалі,
Тоді у спогади весни ясні пірну,
І посміхнуся цим птахам-прочанам.
Душа моя зрадіє журавлям,
І їх пісням веселим, стоголосим,
Їм посміхнуться води і земля.
Тепер у вирій проводжає осінь.
1.01.2021.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900172
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.01.2021
автор: Ганна Верес