Ти зорями вкривав моє лице,
Щоб ще сіяло звабливіш у світі,
Твоє признання ніжне і просте
Так милувало, ніби місяць в вічі
Ти трепетно мелодію співав,
Слова так грали, ніби акварелі,
А вечір у мотиви додавав
Спів солов'я казкового, як трелі
Ти ніжно розгортав усе земне,
Від чого серце, ніби аж хмеліло,
Твоє кохане, дороге лице
У почуття повірити веліло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900194
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.01.2021
автор: Наталі Косенко - Пурик