а дощ узимку - то нагрітий сніг
кришталики, обпечені коханням
лягають до зимових босих ніг
й купають їх в болоті, як у ванні
а усмішка - маленька ніжна тінь
великої і радісної втіхи
що не почула голосних хотінь
прорватися дзвінким веселим сміхом
а блиск в зіницях - то ясна печаль
сльозами ще не вимовлена туга
не зраджена здриганнями плеча
і співчуттям розчуленого друга
а тихе «ні» - то майже ствердне «так»
ще не смілива, та вже певна згода
як паперовий згорнутий літак
що кинув виклик дощовій негоді
нехай не все здається тим, чим є
в житті знайдеться місце таємниці
чиїмось виявиться нічиє
і те, що станеться, комусь насниться...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900205
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.01.2021
автор: Ulcus