ВІДЛУННЯ

ВІДЛУННЯ
.
Василю  Стусу.
.

І  знову  думкою  лечу  на  Україну,
І  знову  я  на  кручах  над  Дніпром
В  надії,  що  тебе  я  там  зустріну:
Уява-сон  змахнула  знов  крилом.

Я  так  стомивсь,  та  буду  знов  літати
Над  Україною,  над  кручами  Дніпра.
Не  перестану  я  повік  тебе  кохати,
Хоч  пісня  про  любов  така  стара.

Згадай  і  ти  мене,  не  стративши  надію,
Хоча  надією  цей  сон  гріхом  назвати.
Та  що  з  собою,  бідолашний  я,  удію:
Через  роки  не  перестав  тебе  кохати.

Моя  кохана,  не  печалься,  не  журися.
У  сині  нашім  ти  мене  побач.
До  нього  ніжно,  мов  до  мене  притулися
І  за  роки  розлуки,  серденько,  пробач.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900230
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.01.2021
автор: Едельвейс137