Музика тиші в шпаринку вікна
Пробилась нежданно в кімнату
Зібравши до купи алмазики скла
В одну фантастичну сонату.
І рвалися струни об ноти її
У місячній тихій печалі
Торкнулися ніжно пальці мої
Невидимих клавіш роялю.
Злились воєдино простір і час
Відкинувши всі протиріччя,
А Тиша все грала, і грала вальс
Крізь дні і години,сторіччя
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900250
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.01.2021
автор: Тетяна Акименко