Розчарувати я тебе зовсім не хочу
Постійно це під ніс сама собі бурмочу
Стільки всього стараюсь для тебе зробити
Здається ти більше не хочеш це хотіти.
Обвинувачувати я тебе не хочу і не буду
Вини не має, просто не підхожу я усім і всюди
Я посміхаюсь, але біль усеодно не відпускає
Сама собі не зізнаюся, що для кожного чужа я.
Я хочу піклуватись, та ти завжди проти
Бо не потрібні тобі ці мої дурні турботи.
Я забуваюсь, я не хочу розуміти, що одна я
Тому так сильно я тримаюсь, але по-трохи вже зникаю.
Я не змогла, виходить, щось для тебе дати
Такого, щоб ти не хотів мене так швидко залишати.
Нічого не навчилась, щоб для щастя жити
Я розумію, що мене немає за що полюбити.
Не сталося нічого, щоб ти хотів мене пізнати
Я знов мабуть зберуся, щоб ще трохи світом поблукати.
У мене є ще якісь сили, щось напевно іще зможу
Та не для себе, мабуть смуток мене таки переможе..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900313
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.01.2021
автор: ІраБо