Завела коханця Свєта.
Певне, мала з того зиск.
Район спальний. День. Карета
Ритуалу «Обеліск».
Всі сусіди піджидали,
Вичисляли: хто ж помер.
Згодом, звикли всім загалом:
Водій – Свєтчин кавалер.
Службу бачиш ритуальну,-
Смутку не вмикай рефлекс.
Не завжди то – «В путь останню»,
Іноді це значить – секс.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900321
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.01.2021
автор: Пісаренчиха