зупинити найтоншу стрілку,
розірвати дев’яте коло_
на глибинах твоїх замілко,
голка сумніву тінь вколола_
>
безпідставно шукаєш вади
у колючий нейронних хащах_
що у здогаду на заваді_
тіл недоліпки / вікон пащі_
>
сірі стіни / криві скульптури,
хибні контури / чорні дати,
з льоду й бруду архітектура,
впертих спогадів биті карти_
>
зупинити найтоншу стрілку,
що не поступ – відлуння крику_
вічність хруснула_ наче гілка_
й обернулась на чорну дірку_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900327
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.01.2021
автор: Ки Ба 1