Твої відбитки в пам’яті не на руках
Дарують світло днів осяяних теплом
Вони залишаться слідами на віках
В воді загреблені осиковим веслом
Всі спомини обіймуть круглий зір
І підуть маршем під серцевий стук
Твій образ – милий тихий звір
Враз подає потужний дикий звук
Лишатись каплею під тоннами води
Витримуючи тиск що рівний нашим снам
Маленький крок початок вічної ходи
Зеленим судном відданий морям
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900377
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.01.2021
автор: Ірина Свірзінська