Наш Бостон

«Філософ»  ти  життя  мого  й  моїх  кульбаб  зів'ялих..
Моє  улюблене  таксі  від  кораблів  причалих.
*
Чудовий  Бостоне:  "Привіт".  Потішний  потішати.
Ми  гості  простору  твого,  не  треба  заважати..
*
«Моя  філософко  куди?»  «Я  речі  приміряти».
«Благаю  любо  йди  сюди,  іди  до  мене  спати».

Без  неї  спати  я  не  міг,  то  були  жахи,  муки,
бо  доторканнями  мене  тримали  її  руки.
*
«Музей  поганого  мистецтва»  відвідали  зрання..
картини  в  ньому  хаотично  висіли  навмання.

Це  дивувало  тільки  нас,  лиш  ми  не  розуміли..
від  диму  білих  сигарет  кімнати  туманіли.

Курили  критики  лихі  й  мистецтво  розбирали,
картини  жорстко  по  при  сміх  собі  коментували.

Творці  й  художники  собі  із  боку  підкуряли,
в  своїй  компанії  новій  тривожно  нервували.
*
Нас  шумне  місто  десь  вело  гуляючи  із  нами..
нам  Бостон  власне,  аж  для  нас,  світився  ліхтарями.

До  банку  ближнього  зайшли  готівки  трохи  зняти,
з  грошима  вже  кудись  ішли  пригод  нових  шукати.
*  
Ми  в  ресторани  вже  не  йшли,  були  на  цьому  тижні..
кудись  нас  гнало,  де  фонтани  стріляли  дивовижні.
*
Від  океану  вітер  дме,  на  нас,  нашу  терасу.  
Готель  тримав  тебе  в  руках,  єдину  мов  прикрасу.

Таких  у  ньому  не  було,  як  ти,  як  ти  кохано..
це  в  Массачусетських  краях  навік  буде  змовчано.

Улюблений  твій  виноград  ми  так  і  не  доїли,
кидали  сміхом  догори  пташатам,  що  летіли.

Коктейль,  що  сильно  я  люблю,  ми  теж  не  допили,
так  необачно  по  собі  незграбно  розлили.
*
Здіймавсь  над  хмарами  літак,  здіймався  щохвилини..
на  Дорчестерських  пагорбах  ховалися  ялини.

Ти  не  прощайся  з  нами  ще,  о  Англіє  Нова..
у  нас  пригодами  тепер  набита  голова.


????????????????
Ми  не  додому  ще  летим,  у  нас  існує  ціль:
твоїх  відвідати  сусідів  -  Бруклін  й  Сомервіль.

                             

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900396
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.01.2021
автор: Артур Шадура