... та врешті — утікаєш на оту
галявину із жовтою травою,
де ходить по туманах білий тур,
з одних туманів створений тобою.
Здригається земля, трава мовчить,
в січневому безсніжжі геть посохла.
Сама печаль не зводить з вас очиць, —
така ж туманна, і така ж висока, —
застигла, не шелесне... Із примар,
чи тур найпотойбічніша примара?
Зима гуляє поміж трав і хмар,
і ловить кожен видих —
пара, пара...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900415
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.01.2021
автор: Єлена Дорофієвська