Могуче слово,що промовив у житті,
дало життя,допомогло пізнати світ,тобі і мені.
Це слово має силу і любить більше всіх,
чарівна слово - Мама,велике наче світ.
Це слово повторюємо,усе своє життя,
у ньому бачимо усе і навть каяття.
У ньому ласку, дала нам,чарівна жінка ця,
коли обняла у перше і сказала плачучи - моє дитя.
Поцілувавши ніжно в садочок відвела,
і як дітьми кричали - Мама моя,моя.
Це все нам не забути,за все своє життя,
і тільки рідна Мама у кожного - одна.
Дорослі стали діти,по світу розійшлись,
а Мама,як Лебідка - прийме і захистить.
І день і ніч в ікони у молитві за дітей,
тут сльози все сказали,що йдуть з її очей.
Спасибі рідна Мамо,за все моє життя,
пробач,що не послухав - не так зробив,щось я.
Ти чуєш рідна Мамо -давай но посміхнись,
бо ти,вже і Бабуся - за онуків помолись.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900534
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.01.2021
автор: Бабич