А ми були ще зовсім діти...
У пам'яті моїй - ці квіти.
Не під вікном і на столі,
Вони - на грубці, у селі.
Букет розцвів... Чому він там?
Хто розписав красу цю нам?
Дивлюсь дитячими очима :
На грубці малювала мама.
Волошки сині, мак червоний,
Зелене листя й стебла довгі.
Як стало в хаті гарно, мило...
Таку красу створила мама !
Чудові барви - все у тоні :
Яскраві квіти, кольорові.
І фарби тут - вже не новинка :
Сік з буряка, зеленка, синька.
Про за'тишок матуся дбала
До свят і грубку прикрашала.
Любила квіти й вишивати :
Картини, рушники у хаті.
Ось так у пам' яті моїй -
Незвична грубка у селі.
Краса на ній ця дивовижна...
Моє прикрашене дитинство.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900606
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.01.2021
автор: Галина Лябук