ВІКАМИ…

Сумую  за  Вами  віками,  одначе,
Зима  не  сніжинками,  дощиком  плаче,
Малює  калюжами,  креслить  доріжку,
І  холодном  віє  в  самотньому  ліжку.

Збираю  уяви  —  мандрують  човнами.
Ми  щось  пропустили,  згубили  між  нами?
Мабуть,  почуття  зберегти  не  вдалося…
А  вітер  куйовдить  вже  сиве  волосся.                      5/01/21

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900634
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.01.2021
автор: Lana P.