***

Просякнуті  ніжністю  світлі  відносини  
У  ковдру  закутують  райдужні  сни
Байдуже  на  втрачені  зими  і  осені  
Бо  чути  як  шириться  пісня  весни

Коли  квітне    світлий  рай  щосили
І  в  душах  сіє  щиру  мить  добра  
Міняємо  тіла  що  їх  ми  вже  зносили
І  жити  треба:  є  ще  нескорена  гора

Бо  треба  чути  вискіт  білих  чайок
Ловити  в  небі  їхній  радісний  політ
Шукати  правду  серед  людських  байок
І  мліти  серед  довгих  юних  літ

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900640
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.01.2021
автор: Ірина Свірзінська