А світ це щось значно ширше
Ніж стіни моєї кімнати.
Давай ми з тобою повіримо
Ніби здатні ще відчувати.
І хтозна можливо завтра
Загояться в ребрах діри
Бо в днях цих зимово – сірих
Так бракне тепла та віри...
Без почуттів зимно й слизько
Без них весни ждати всує.
Хай щось позаземне й світле
Невіру в любов загоїть.
Вночі коли значно легше
Відчути холод планети
Єдине що нас зігріватиме
Падіння на двох та злети.
Бо світ це щось значно більше
Ніж стіни твоєї кімнати.
Давай ми з тобою вдамо
Ніби вміємо відпускати...
Щоб в час коли все ж прийдеться
Нам двом роз’єднати руки
Змогли б не тілами - серцями
Зцілитися від розлуки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900666
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.01.2021
автор: Христина Рикмас