Мода на повні губи? Байдуже - я не качаю.
Хто був зі мною грубий, той хай тепер відгрібає.
Просто дивлюся пильно, просто є розум і совість.
Хто був зі мною щирим - героєм візьму у повість.
Рік іде до фіналу - життя ж не дійшло ще краю.
Всім потворам моральним в пеклі горіти бажаю.
Комплекси? Не про мене. Я не плекаю ілюзій.
Рвати волосся? Леле! Не через вас, боягузи.
Вип'ю з лимоном чаю, гляну в душевні глибини.
Губи я не качаю - тішусь устами своїми.
Оригінал:
Я не качаю губы, не признаю тенденций,
Кто был со мною грубый, отхватывает последствия.
Просто смотрю я пристально, просто есть ум и совесть.
Кто был со мною искренним, стал героем повестей.
Зачем мне итоги года, точку мне ставить рано.
Всем моральным уродам желаю мучений ада.
Я не питаю комплексы и не имею иллюзий.
Рвите, ушедшие, волосы. Вы оказались трусами.
Беру в руки чашку чая, смотрю в горизонты души.
Губы я не качаю. Они и так хороши.
25.12.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900678
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.01.2021
автор: макарчук