Змарновані,
хоча були і загартовані..
Із взором гарних, вже осліплених
очей:
зіниць заліплених;
красою обдарованих,
тепер у царствах виїдлих ночей.
Жбурляє рвота
із німого рота
не зовсім добрі, а лихі слова.
Народ збирає ті шматочки поліглота
й у рідній мові зрушує права.
Отямтесь українці..
Нам ні для чого руки чорта,
нам Богом дана найсвітліша голова.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900712
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.01.2021
автор: Артур Шадура