НУ, ЯК?

Ну,  як  тебе  змити  зі  серця  і  скронь,  
Позбавити  бачити  образ  твій  очі?
Не  гасне  ні  вдень,  ані  темної  ночі
Тобою  запалений    в  серці  вогонь.

Ну,  як  вийти  з  казки,  в  якій  я  і    ти?
Їй,  мабуть,  сюжет  саме  небо  складало,
На  серці  твоєму  й  моєму    писало.
Лиш  фініш  лишило  нам    свій  віднайти.

А  фініш  відомий  тобі  і  мені.
Склав  світ  нам    його.  Там  невтішне  –  забути,
Розсіяти    чари    червоної  рути,
Зійти  з  язиків,    загасити  вогні.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900731
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.01.2021
автор: Крилата (Любов Пікас)