А наше кохання спливло за водою,
Чому не помітили це - я і ти?
Ти був молодий, я була молодою,
Сміялась розлука, спаливши мости.
Тепер зрозуміли - палити не варто,
Хоча б один шанс повернутись назад,
І стала самотність між нами на варту,
Ми з літа пішли в цей сумний листопад.
Минуле кохання - вернути не можна,
Навіщо ж нам спомин вертає те літо?
І сумно душі - одиноко й тривожно,
За вікнами дощ теж ридає над світом.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900813
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.01.2021
автор: синяк