Мороз погрівшись у заметі
Виходив тихо на шляхи,
Лягав під наші чобітки
Сміявсь з колядкою в дуеті.
Щипав нам руки, вуха, ніс,
Рум"янив щоки мов калину,
У вікна заглядав хатинам,
Різдво у торбі людям ніс.
Лунав навкруг веселий сміх,
Село вдяглося в білі шати,
Місяць ходив колядувати
І сипав зорі на поріг.
Мороз, Різдво, білі сніги:
Вертають сни лише ту пору,
Колядки ті за видноколи,
В душі молитвою лягли.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900831
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.01.2021
автор: синяк