Підійди... Не барись...
Я чекати втомилась,
І зима полотном,
Всі поля побілила,
Впали білі сніги,
Де нас гріло кохання,
Не барись... Підійди...
Може зустріч остання.
Пригорни... Захисти...
Слів казати не треба,
Бо навіщо слова:
Як вирішує небо,
В мене в серці зима,
Стигне холодом в жилах,
Я питаю сама,
Чи ми справді любили?
Я чекаю... Не стій...
Так минула і осінь.
Хоч навколо зима,
А тепла серце просить,
Наше щире :"Люблю"
Нас поверне в ту весну,
Я чекаю... Я жду...
Як повіриш - воскресне!
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900854
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.01.2021
автор: синяк