Вже п’ятий день в краю корид
В облозі сніжній все й Мадрид.
І бачу, має сніг той силу,
Під себе прогинає вміло.
Пищать вже кущики зелені,
Брунькам дісталось місце в тлені.
Лиш дітям радість і забава
Та не одна зі снігу баба.
Пішли у хід санчата, лижі
Та сноуборди ті, престижні.
Мороз підтягує вже віжки,
Та ліпляться ще легко сніжки…
Не всіх втіша зими дозвілля –
Плачевні наслідки свавілля.
Не обійшлося тут без глуму,
Від транспорту вже стільки суму:
Стоять, як вкопані, машини,
Бо в них невідповідні шини;
Метро – як той боєць на фронті –
Частина завжди на ремонті;
Закрита лінія наземна –
Від снігу зрушена система.
Такий великий мегаполіс
Неначе втратив власний поліс.
Чи знадобиться тут протез
На сніговий гучний парез?
Прогнози досить неутішні –
Надія гріє: може, спішні?
Можливо, небо змилоститься
І Україні, як годиться,
Чи Польщі подарує сніг –
На радість всім, для справжніх втіх.
В іспанців свят уже нема,
А в нас – попереду зима
І рік Старий - Новий, Василя,
Та ще й Маланка буде в силі.
Водохреще святе, на річці –
Не може бути в протиріччі.
Нехай сніги густі гуляють
Лиш там, де їх давно чекають.
Прекрасна зимонько, будь ласка,
Здаруй усім, хто просить, казку!
11 січня 2021
(с) Валентина Гуменюк
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900915
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.01.2021
автор: палома