********* *********
Не відпускай моєї ти руки..
Прошу --- не відпусти..
Стисни долонями сильніше.,.
На віддалі прийди --
Мене так гріють твої руки,
Бо замерзаю я від думки,
Що скоро розлучатися..,
Прости !
Я так боюсь прийняти рішення
Для долі,
Адже у Дайви завжди під прицілом ми....
Вона на Роки графіки становить
І... ми в її руках --
Безвільні ми...
Не відпускай моєї ти руки..,
Міцніше ти її стисни --
Моє страждання..,
З тобою кожен день -- я поруч,
Особливий,..
Так з іншими не буде --
Вже, ніколи..,
Бо знаю --- там за межею я
Німий,
Й чекає порожнечі покарання --
Там дні накриє Чорна тінь-вуаль
Й душа заклякне, люблячи --
Загине...
Прошу, не відпускай --
Поки, мене,..
Не відпускай !!!
Зі своєї руки..,
Не відпускай мене --
Прошу..,
Адже,.. живу я,
Дихаю тобою
І люблю..,
Багато що не встиг,
А час минає так
Безслідно і безцінно,
Як втікає..,
Бо ця любові нитка --
Тонка павутинка,
Що бринить і тає...
Життя нескінчене,
А ми з тобою -- в однині,
Душею близькі,
Аж до болю,
Що діймає...
Пролий мені у душу ніжність,
Як в свою --
Теплом заповни порожнечу страху,..
Не відпускай моєї ти руки..,
За все мене прости --
Востаннє я тебе,
Коханая, благаю
I... вiдпусти,
Бо завжди будем
Тепер разом --
Я це знаю...
-------------------------------------------
13.02.2020; Paris (B.A.C)
=========================
https://uamodna.com/articles/-ostanne/
==============================
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900950
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.01.2021
автор: Катинський Орест