В серці ,села стоїть стара церквиця
Умаєна, віттям із зелених тополь.
Чути, спів ллється з джерела водиця
Молитва, яка дає нам щастя для доль.
Упиваюсь ,ангельським співом монах
Слухаю, і мурашки біжать по тілі.
У цей храм , прилетів з небес Ангел птах
Він ,славить Різдво Ісуса в заметілі.
Золотий дзвін церквиці будить від сну
Кличе, на месу до образу Пресвятих.
Тут Марія, сирітці витирає сльозу
Запалюємо , свічу за мертвих , живих.
Монах, на колінах молиться Марії
Яка тримає , дитя на своїх руках .
Відкриваються, Царські двері в Надії
Блаженний дух , обіймає у піснях.
Вічні письменна на святім престолі
Ведуть, усіх мирян до Спаса до Христа.
Слово, апостолів лікують душі кволі
І Оспівують ,у піснях боже дитя.
Розп'ятий Ісус на деревянім Христі
До підніжжя, несуть запашні квіти.
Почуй, Матінко мила ми діти твої
Благослови, щоб бачили ми світло.
Надія, усіх -золота чаша віри
В ній, хліб і вино... Ісуса - тіло і кров.
Святе причастя, дає міць і сили
Веде, у життя...Божа, безмежна любов.
Божа Матінко -Небесна Царице!
Поглянь, на мою знедолену Вкраїну.
Над світом бачиш все ясна зірнице
Подай, нам мир...піднятись із руїни.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900996
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.01.2021
автор: Чайківчанка