А сніг летить, летить, летить...
в легкому танці він кружляє.
І ковдрою із чистоти
всю землю сонну огортає.
А білий слід на білий сніг
разком ліг срібного намиста.
Яка ж у білому снігу
наша земля красива й чиста.
А сніг летить, летить, летить...
і тихо віхола співає.
Усі дерева і кущі
в казкові шати одягає.
Мої засипала сліди...
стою вже на твоїм порозі.
Нас кличе білий легкий сніг
і золотий ліхтар на розі.
А сніг летить, летить, летить...
дрібненькі падають сніжинки.
В яскравім сяйві ліхтарів
вогнями тішаться ялинки.
В казковім танці з ними тут
з тобою граємось ми в сніжки.
Тепер на білому снігу
слідочків срібних є дві стрічки.
А сніг летить, летить, летить...
вкриває землю білизною,
а дотик рук твоїх п'янить.
Яке ж то щастя... Ти зі мною!
А білий слід на білий сніг
разком ліг срібного намиста.
Яка ж у білому снігу
наша земля красива й чиста.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901061
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.01.2021
автор: Надія Башинська