Писала Леся Українка:
"Щоби не плакать, я сміялась".
Я можу теж сміятись дзвінко,
Коли душа моя ридає.
Недоброзичливцям на втіху
Не покажу я сліз ніколи,
Хай заздрісники не радіють,
Як ранять серце злом та болем.
Насмішки їхні й кепкування
Не затихають й на хвилину,
Але вони того не знають,
Що й їм устромлять ніж у спину
Найближчі люди, найдорожчі.
Про кого дбали й піклувались,
Може тоді хоч зрозуміють,
Що за гріхи їм це воздалось.
А я живу, молюся Богу,
Здоров"я в Нього прошу трішки
Для себе хоч би не надовго,
Щоби могла писати вірші
Та їх залишити у спадок
Тим, хто шанує мою творчість,
Допомагати тим, хто поруч,
Оце я називаю щастям.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901138
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.01.2021
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський