( Сніжна іронія)
Біле диво простирадлом
стелеться на всі боки.
Треба швидше дати раду:
як стежиночку знайти???
Все зростає завірюха!
Пристрасна її хода!
Червоніють ніс та вуха.
Скрізь замерзла вже вода.
Небосхил відкрив раптово
нескінченний снігопад.
Сніжне марево навколо:
невпізнанним став наш сад.
13.01.2021 9.00
Біле диво 2
Біле диво чи стихія?
Землю враз усю накрили!
Ні стежинки, тільки сніг.
Не спиняє свій розбіг!
Занесло шляхи-дороги.
І паркани, і пороги.
Сніг та сніг… закрив і лід.
У журбі пташиний світ.
Голуби на підвіконні…
Не чекали, ще з спросоння
в пошуку: притулок де?
Їжу… хто тепер знайде???
***
Пригоршню зерна жадану
зараз їм насипле Таня.
Крихтам хліба раді дуже!
То ж не будемо байдужі!!!
13.01.2021 9.30
© Copyright: Вікторія 75, 2021
Свідоцтво про публікацію №121011304554
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901155
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.01.2021
автор: Вікторія Лимар