Дощ і шлях в ліхтарях,
Дріб у дах до мурах...
Кава й сон віч-на-віч,
Близько ніч — ясна річ...
Швидкість понад — таке...
Чи у кого легке?..
Чи у кого дарма?..
"Є" штовхає "нема".
За комфорту ярмо
Пальці душать кермо...
Цінував би, що мав!..
Хто б казав, хто б казав!..
От і гониш кудись,
Від "тоді" до "колись"...
Щось незмінне змінить,
Наздогнать якусь мить...
Хвиля радіо та ж,
Емоційний масаж,
Під мигтінням зірок,
Ти є сам, як той рок
Ти є сам, як той трак
Пілігрим-одинак,
Горизонтів збирач,
Невгамовний блукач.
Спокій — праведний сон,
Кров у венах — неон
Придорожних вогнів
Пульсував, мерехтів...
А позаду — пітьма,
Є минуле й нема...
Кожна чорна діра,
Котра спроба пера...
Котра смуга в розрив...
Артефакт-позитив
За своє, крадькома,
Що усе не дарма
Що усе не дарма,
Що усе не дарма,
Навіть довга зима,
Навіть довга зима...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901308
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.01.2021
автор: Ніколя Петрович