Рудий дуб
І безлисті дерева
Й кущі.
Сірі дні.
Все стоїть
У зажурі зимовій.
Хтось сміливий
Й нахабний
Знайдеться
Звинуватити зиму
У змові?
Дощ січневий
Вночі,
Як у бубон,
По підвіконню...
І свідомість,
Мов поплавок,
В темну ніч
Виринає
Спросоння...
Між сном
І стуком
За вікном
Зчерпав час
Ніч...
Ранок
Тишею вразив.
Не збагнути
Одразу
Оцю тишу
Німу.
Все застигло.
Стоїть.
Поверх верховіть
Рудолистих
Сіре небо
Нависло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901382
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.01.2021
автор: NikitTa