час голодних боїв за криваву кутю,
сказ одутлих жерців у кривому ефірі,
врешті кожному ліпшому з лишком по вірі,
бог своїх розпізнає по таврах на шкірі,
квітам - згарища, вітер - сміттю_
>
не молити всепрощі майбутніх гріхів,
не дзвонити всенічну у тріснуті дзвони,
у зіницях пустих - блискавиці неону,
на іконах екранів – зловтіха мамони
в комбінаціях знаків та слів_
>
заповзають під звивини змії спокуси,
розпадається вічність на спалахи-миті,
продаються за мотлох дочасно зужиті,
мертве сонце застрягло в низькому зеніті
не діждавшись оновлень ресурсу_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901394
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.01.2021
автор: Ки Ба 1