А за вікном уже біліє,
снігом укрита вся земля...
І посвітлішали простори,
зима природу звеселя...
А небо тихе і безмовне,
і вітер зморений притих,
Завмер природи жвавий подих,
сьогдні в ній господар сніг...
І я за всим спостерігаю,
не відриваючи очей...
Вірю, надіюся і знаю,
сповнююсь мрій й нових ідей...
Мій сад у сніжному полоні,
будинок, двір й моя сосна...
Січня дарунки пречудові,
а на душі моїй весна...
Справжня зима усе ж буяє
знов чую я веселий сміх...
Зима парад нині справляє,
прийшов до нас господар СНІГ..
Я розумію що ще лютий-
панують в нім сови й сичі,
буде і вітер ще холодний,
та й до весни вже є ключі...
Стерпіти січень я зумію,
лютий якось переживу...
З любов"ю я весну зустріну,
її найбільше я люблю...
Поки ж що я лиш споглядаю,
природи нашої дари...
З вікна усе спостерігаю,
Зими холодної сніги...
А за вікном уже біліє,
додає радості землі...
Від снігу настрій веселіє,
і стає хороше мені...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901412
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.01.2021
автор: геометрія